Військовий стан не дає можливості відзначити таку дату належним чином, тому задовольнилися чашками кави із Сергієм Чумаком із яким ми ще починали в 1989 році роботу в спортивному клубі людей з інвалідністю. Як завжди, Сергій Васильович генерує дуже сміливі ідеї і мені нічого іншого не залишається як втілювати їх в життя. Я реєстрував обласну організацію 1 рік і два місяці із січня 1999 року до 13 березня 2000 року. Зараз реєстрацію можна провести за 3 дні. І все ж попри багатстві і можливостях створення нових організацій, дуже важливо, що є організації, що демонструють стабільність.
Фізкультурно-спортивна робота. Традиції спортивного клубу були перенесені до роботи обласної організації та навіть всеукраїнської. Щорічно організація проводила від 7 до 12 спортивних заходів із різних видів спорту для людей з інвалідністю на обласному рівні. З 2005 року Комітет по спорту ВО СОІУ проводив щорічні ігри з рекреаційних видів спорту, що об’єднували людей із різними нозологіями із майже всіх областей України. Постійною роботою було охоплено майже 30 тисяч людей з інвалідністю України. Ми ортимали неймовірний і цінний досвід проведення таких змагань і сподіваємося, що він ще стане в пригоді нашій державі.
Психологічна та юридична допомога. Постійно присутня в діяльності нашої організації. Кожного дня надаються консультації по телефонах, при зустрічах, у засобах масової інформації. Цікаво, що інколи люди дзвонять вже тільки для того, щоб поспілкуватися, бо навіть це вже надає допомогу у вирішенні не простих питань, що турбують людей з інвалідністю. Як добре, що ми входимо у всеукраїнську мережу ГО. Особливо цінні юридичні консультації надає для нас Денис Сухотін і Закарпаття.
Організаційний розвиток. До 2012 року організація створила 15 районних осередків у Полтавській області і планувала продовжувати цю роботу у всіх районах, але законотворці заборонили таку діяльність та навіть поставили під сумнів юридичний статус вже створених організацій і дали п’ятирічний строк для виправлення і набуття статусу відокремлених підрозділів без права юросіб. Однак, ми вистояли і зберегли структуру. Щоб не гальмувати в розвитку, Вікторія Широконос із Лубен запропонувала розвивати систему «Безмежність». Таку назву мають всі нові організації, але відрізняються назвами населених пунктів де вони знаходяться.
Творча реабілітація. Це один із найважливіших напрямків роботи, бо його вплив і застосування дозволяє охоплювати дуже широкі верстви людей з інвалідністю. Тут, як ніде, дуже важливі традиції і наші інклюзивні фестивалі завжди прирівняні до вибухів фейєрверків. Вони вже чітко увійшли в розклад і хоч пандемія та війна дещо порушила, але ми віримо що вони знову запрацюють. Так вже відновилися «Сузір’я мрій» у Лубнах, «На крилах віри» у Хоролі, чекають на відновлення «Древній Пирятин» у Пирятині, «Рогозів кут» у Семенівці, «Надворсклянські вечорниці» в Котельві, «Гоголівськими стежками» у Гоголево, «Миргородські зорі» у Миргороді. І вже в роки війни народився новий фестиваль «Від серця до серця» у Ланній.
Міжнародна співпраця. Вже з 2012 року у нас почалося активне і дуже плідне співробітництво із німецькою організацією «Об’єднання осіб з інвалідністю округу Мюриц» із Землі Мекленбург – Передня Померанія. Як добре, що наша робота була і є взаємовигідною і взаємозбагачуючою. Якщо у розвитку рекреаційного (адаптаційного, широкого…) спорту у німецьких колег беззаперечна перевага, то у творчій реабілітації дечому вони навчаються у нас. За 13 років ми провели десятки спортивних і культурних заходів у обох країнах, зняли фільми про нашу співпрацю, провели міжнародний літературний конкурс «Сила духу» і випустили брошуру із творами переможців на двох мовах.
Інформаційні засоби. Ще з 2003 року ми заснували і продовжуємо до цього часу випускати друковану газету «Сила духу». Вона є дуже цінним джерелом достовірної інформації яка допомагає не тільки людям з інвалідністю, але й рідним та близьким що поруч з ними та й просто звичайним читачам. По мірі розвитку інтернету у нас з’явилися свої сторінки в соціальних мережах а потім з легкої руки Володимира Голубничого у нас з’явився ютуб канал «Сила духу». А надалі Ганна та Євгеній Ковелюріни допомогли створити сайт ВО СОІУ. У комплексі прийнято рішення про створення інформаційного хабу «Сила духу». Якщо вельмишановний читач дійшов до цих строчок, висловлюємо йому подяку за увагу і підтримку та бажаємо йому гараздів і сили духу для перемоги в житті усіх перепон.
На фото: С.В.Чумак, С.А.Чумак.
