Сьогодні особливо хочеться сказати: ніхто з нас не знає, хто чекає на нас за життєвим поворотом і як складеться наша доля. Життя пише дивовижні історії, у яких люди, зустрівшись одного разу, через роки знову знаходять одне одного. І тоді розумієш: мабуть, усе було недаремно…
Моя історія сьогодні — про Владислава Брика, талановитого музиканта, керівника, людину з великим серцем, яка своєю творчістю об’єднує людей і допомагає Україні наближати Перемогу.
Наша перша зустріч відбулася у 1997 році на фестивалі-конкурсі «Повір у себе», коли я працювала керівником соціальних служб. Тоді Владислав, який щойно закінчив восьмий клас, виконав на баяні карело-фінську польку, посів друге місце та отримав у нагороду путівку до Німеччини. Але ця поїздка була не просто оздоровленням — вона перетворилася на справжній творчий тур містами Німеччини. Владислав разом з іншими учасниками виступав перед німецькою публікою, даруючи людям музику та гарні емоції. Табір, у якому вони перебували, розташовувався у Франкфурті-на-Одері, неподалік польського кордону.
Виступи настільки вразили директорку табору, що напередодні від’їзду вона подарувала Владиславу акордеон — знак вдячності за талант і незабутні враження, які юний музикант залишив у серцях слухачів. Хто міг тоді подумати, що цей подарунок стане важливою частиною його подальшого музичного життя?
Відтоді музика стала невіддільною частиною життя Владислава. Любов до української пісні, мистецтва та людей стала тією невидимою ниточкою, яка згодом знову поєднала наші долі.
Час летів стрімко. Владислав виріс, здобув освіту, створив чудову співочу родину, присвятив себе музичній творчості та керівництву ансамблями української пісні. Два колективи під його керівництвом здобули почесне звання «Народний аматорський колектив» — це визнання таланту, наполегливої праці та відданості українській пісні.
Можливо, саме вдячність, яка жила в його серці ще з юності, знову звела нас через багато років. Владислав завжди щиро відгукувався на запрошення й долучався до наших заходів.
Одного разу я запросила його до Центру спільнотворення «Любомир» на захід, організований Київською обласною організацією Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України». Там зустрілися наші творчі колективи та люди, яких об’єднували любов до української пісні, бажання творити й віра в силу єдності. Саме від тієї зустрічі розпочалася нова сторінка в історії ансамблю «Злагода» під керівництвом Владислава Брика.
І ось уже чотири роки ансамбль успішно розвивається, об’єднує серця й надихає людей. Нині я також маю щастя бути частиною цього колективу та співати в ньому.
Та справжня гордість — не лише професійне визнання. Найбільша цінність у тому, що українська пісня у виконанні артистів стала голосом незламності нашого народу! Своїми благодійними концертами ансамбль підтримує патріотичний дух українців, а зібрані кошти спрямовує на підтримку Збройних Сил України.
Ось вона — сила таланту: коли музика стає молитвою, пісня — зброєю духу, а творчість — внеском у Перемогу!
Такі історії доводять: людину не визначають обставини, які випали на її частку. Її велич — у тому, що вона створює, скільки добра дарує іншим і скільки сердець здатна об’єднати. Для мене, як голови громадської організації, яка багато років працює з людьми з інвалідністю, надзвичайно важливо бачити не обмеження, а можливості; не перешкоди, а таланти; не діагнози, а особистості, які змінюють світ навколо себе.
Я щиро дякую Богові за те, що на моєму життєвому шляху зустрічаються люди з добром і любов’ю в серці, з вірою в душі та бажанням служити іншим. Дякую Владиславу Брику, його родині та всім учасникам нашого ансамблю за талант, відданість українській пісні, небайдужість і за те, що своїм прикладом ви надихаєте інших!
Нехай добро, посіяне багато років тому, проростає новими зустрічами, добрими справами й великими досягненнями.
Україна переможе! 🇺🇦 І нехай українська пісня стане нашим посланням світові — про незламність духу, силу єднання, любов, яка не знає кордонів, і народ, якого неможливо скорити, поки в його серці живуть віра, надія та любов до рідної України!
Разом ми сильні! Разом — до Перемоги!
Авторка: голова Київської обласної організації ГО ВО СОІУ Любов Онопрієнко
Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
