Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю

info@dpuu.org.ua

Доступність первинної медицини: у Житомирі обговорили результати гендерних аудитів амбулаторій

У Житомирі результати гендерних аудитів допомогли визначити, на які перешкоди варто звернути увагу та які зміни необхідні.

Логотипи партнерських організацій

Нещодавно у Житомирі відбулося засідання, присвячене доступності первинної медичної допомоги та результатам гендерних аудитів закладів первинної медико-санітарної допомоги Житомирської міської ради.

Фахівці та представники громадськості оглядали амбулаторії, оцінювали їхню доступність для маломобільних груп населення та звертали увагу на перешкоди, які можуть ускладнювати отримання медичних послуг.

Для людини, яка приходить на прийом до лікаря, важливий не окремий елемент інфраструктури, а весь маршрут. Чи можна без сторонньої допомоги зайти до будівлі? Чи є можливість безперешкодно пересуватися всередині? Чи вдасться дістатися потрібного кабінету, скористатися туалетною кімнатою, прочитати інформаційні оголошення або отримати пояснення від працівників закладу?

Якщо хоча б на одному з цих етапів виникають труднощі, людина може опинитися в ситуації, коли доступ до медичної допомоги залежить від допомоги сторонніх або готовності персоналу шукати індивідуальне рішення.

Особливо відчутними такі перешкоди є для людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми, вагітних жінок, людей після травм та інших відвідувачів, яким складно долати архітектурні чи інформаційні бар’єри.

Гендерний аудит – можливість побачити заклад очима відвідувачів

Гендерний аудит допомагає оцінити, наскільки простір, послуги та організація роботи відповідають потребам різних людей. У контексті медичних закладів це означає не лише перевірку фізичної доступності, а й увагу до інформації, комунікації та умов, у яких людина отримує допомогу.

Наприклад, наявність входу без сходинок ще не гарантує, що людина, яка користується кріслом колісним, зможе самостійно дістатися кабінету. Інформаційне оголошення не буде корисним для людини, яка не може його прочитати через особливості зору або складність викладеного тексту. А відсутність належних умов у туалетній кімнаті може фактично обмежити можливість тривалого перебування в медичному закладі.

Не менш важливо, як медичні працівники спілкуються з відвідувачами, чи зрозуміло пояснюють порядок отримання послуг і чи враховують потреби людини, не перекладаючи на неї відповідальність за подолання бар’єрів.

Саме тому під час оцінювання доступності важливо дивитися на заклад комплексно. Доступність – це не одна конструкція біля входу, а сукупність рішень, завдяки яким людина може скористатися медичною послугою на рівних умовах з іншими.

Громадськість долучається до визначення необхідних змін

До роботи наглядової комісії долучилися представниці Житомирської обласної громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України» – заступниця голови Світлана Ципліцька та голова організації.

Також у круглому столі взяли участь Марія Місюрова, Людмила Янукович, Олександр Космічна, Наталія Сокол, представники громадського сектору та жінки-лідерки з інвалідністю.

Залучення громадськості до оцінювання доступності має особливе значення. Люди, які щодня стикаються з бар’єрами, можуть звернути увагу на проблеми, які не завжди очевидні під час звичайного огляду приміщення. Те, що для одних є незначною незручністю, для інших може стати причиною відмовитися від самостійного відвідування лікаря або потребувати постійної сторонньої допомоги.

Важливо, щоб думка людей з інвалідністю та інших відвідувачів із різними потребами враховувалася не формально, а на етапі визначення конкретних рішень. Адже мета аудиту – не просто зафіксувати недоліки, а допомогти закладам зрозуміти, що потрібно змінити для забезпечення доступності.

Від оцінювання – до практичних рішень

Наступним важливим кроком після проведення аудитів є визначення пріоритетів і планування змін. Частина проблем може потребувати реконструкції приміщень або встановлення спеціального обладнання. Інші можна вирішити завдяки зрозумілішій навігації, доступнішому поданню інформації, перегляду організації прийому чи навчанню працівників принципів безбар’єрної комунікації.

Водночас кожне рішення має враховувати реальні потреби відвідувачів. Недостатньо встановити пандус, якщо далі людина не може самостійно пересуватися приміщенням. Не допоможе й інформаційна табличка, якщо її неможливо прочитати або зрозуміти.

Доступна первинна медицина – це можливість звернутися по допомогу без додаткових перешкод, зберігати самостійність і гідність, розраховувати на зрозумілу комунікацію та належні умови обслуговування.

Результати гендерних аудитів мають стати основою для подальшої роботи над поліпшенням доступності амбулаторій Житомирської міської ради. А участь громадськості дає змогу зробити цей процес більш практичним і врахувати досвід тих, для кого безбар’єрність є не абстрактним поняттям, а щоденною потребою.

Адже право на медичну допомогу має бути реальним для кожного. І шлях до лікаря не повинен перетворюватися на випробування, яке людина змушена долати ще до початку прийому.

Авторка – Наталія Ципліцька

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.