На жаль, війни завжди робили питання реабілітації актуальними і затребуваним. І ось вперше за 75 років воно знову на порядку денному ВООЗ. А в Україні зараз активна доказова реабілітація є напрямком, який розвивається високими темпами чи не найактивніше в світі.

В резолюції World Health Organization (WHO) “Зміцнення реабілітації у системі охорони здоров’я” присутній заклик до країн-учасниць забезпечити комплексне та координоване надання високоякісних, досяжних та доступних, гендер-специфічних, відповідних та ґрунтованих на доказах реабілітаційних втручань, включаючи підсилення систем скерування, а також адаптації, надання та сервісного обслуговування допоміжних технологій, пов’язаних із реабілітацією, зокрема після реабілітації, та промотування інклюзивного безбар’єрного середовища.

Тому Четвертий національний Конгрес фізичної та реабілітаційної медицини зібрав понад 400 фахівців та фахівчинь зі всієї країни. Тема цього форуму - «Десять років розвитку фізичної та реабілітаційної медицини в складний період випробувань для України: здобутки, виклики, перспективи». В дійсно складний період для медицини та сфери реабілітації це зміни на краще.

Я звернулася до учасників Конгресу, як до професійної спільноти, та говорила з ними про потребу в їхньому лідерстві під час теперішнього переходу від пасивної до активної та доказової реабілітації.

Потрібна сміливість і лідерство, щоб впроваджувати зміни в лікарнях. Треба відкритість новому і постійне навчання.

Люди не люблять зміни, тому це створює значне уповільнення процесу переходу до доказової реабілітації, а ми зараз маємо обмаль часу

Надто багато людей останнім часом отримали важкі поранення та травми. Щоб максимально відновити втрачені функції організму, їм потрібна фізична реабілітація, потрібна тут і зараз, а не колись в майбутньому. Адже чим пізніше починається реабілітація тим довше займає процес і тим нижче рівень відновлення.

Тому треба показувати результати, пояснювати іншим лікарям, пояснювати керівникам медичних закладів, чому важливо впроваджувати активної доказової фізичної реабілітації.

Ми зараз бачимо багато прикладів, як люди після протезування та реабілітації повертаються до активного життя, працюють та займаються спортом. Кожна така історія – це надія для інших людей, що зазнали травм. І найкраще пояснення, навіщо нам сьогодні потрібна сучасна система доказової фізичної реабілітації.

Один з актуальних викликів, який ми обговорювали під час цього Конгресу — це гостра нестача фахівців.

Зараз, за інформацією представленою Володимиром Голиком, старшим офіцером ВОЗ в Україні працює 2529 фізичних терапевтів, 1241 ліка фізичної реабілітаційної медицини, 64 ерготерапевта, та близько 350 протезистівортезистів різного рівня підготовки. Триває процес підготовки терапевтів мови та мовлення.

Але потреба в фахівцях значно вище. Тому підготовка кадрів — це актуальна задача, яку ми маємо вирішувати.

Тетяна ЛОМАКІНА
радниця - уповноважена Президента України з безбар’єрності