Олена Іванова, координаторка проєктів Програми розвитку ООН, понад 10 років займається питаннями універсального дизайну, зокрема дизайну інформації, проводила тренінги з інформаційної доступності.

Як експертка пані Олена була долучена до створення Національної стратегії безбар’єрності та розробки попереднього Плану заходів. Її ініціативою було включення інформаційної безбар’єрності як окремого напряму, формування його принципів та цілей до виконання. Зараз вона є координаторкою експертної групи, що працюють над пропозиціями до заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності України на 2025-2026 роки за напрямом “Інформаційна безбар’єрність”.

“Коли ми говоримо про доступність у сфері інформації, маємо розуміти, що йдеться про доступність інформації для людей із різними комунікаційними можливостями. Тобто потрібно враховувати, що у людей може бути різна здатність бачити та чути, різний рівень володіння українською мовою, а також різні когнітивні можливості.”, - пояснює пані Олена.

Порівнюючи виклики інформаційної безбар’єрності 4 роки тому та зараз, пані Олена відзначає, що вони досі актуальні та потребують системного втручання. За цей час прийнята низка стандартів та законодавчих актів, які значно просунули інформаційну безбар’єрність в Україні. У 2023 році Кабінет Міністрів схвалив Рекомендації щодо викладення інформації суб’єктами владних повноважень у форматах, які забезпечують доступність її сприйняття. Тобто у форматах простої мови та легкого читання.

“На жаль, подекуди інформація на сайтах органів владних повноважень подається все ж з порушенням норм доступності, попри постанову. І це не через те, що люди свідомо порушують рекомендації. Вони недостатньо з ними знайомі чи не розуміють, як використовувати їх на практиці. Тому важливо проводити навчання принципів доступної інформації для всіх, хто пов’язаний із комунікаціями та розповсюдження інформації”, — наголошує експертка.

Тому у пропозиції до Плану заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності закладено проведення навчальних заходів. Адже всі дотичні до розповсюдження інформації спеціалісти мають отримати чітке розуміння що таке інформаційна доступність і як її втілювати у своїй роботі

Зміни у вимогах подачі контенту стосуються не лише органів влади. Міністерством культури і стратегічних комунікацій розроблено проєкт документа про доступність в медіа, триває робота з експертами та представниками спільноти. Головне завдання – забезпечити можливість людям отримувати важливу інформацію вчасно та в комфортний для себе спосіб.

“Подання інформації в альтернативних форматах - це те, що має бути за замовчуванням. Якщо певна інформація подається у вигляді фото чи відео, наприклад інфографіка, схема, інструкція тощо - ця сама інформація має бути подана і в іншому форматі. Для картинки це має бути текст заміщення, для відео — аудіо опис. Поки що немає чітких прийнятих критеріїв, які відео мають бути озвучені, але в пропозиціях до Плану заходів передбачена їхня розробка”, - зазначає експертка.

Завдяки потужному суспільному запиту та системній державній політиці жестова мова вже стає чимось звичним та супроводжує велику кількість офіційних, культурних та розважальних заходів. Хоча в цьому напрямі також ще є простір для покращення.

Слід брати до уваги, що для людей із порушеннями зору зараз є менше можливостей донесення інформації. Наприклад, такий розповсюджений формат як інфографіка передає велику кількість інформації, але він є абсолютно недоступним для людей з порушеннями зору, тож завжди потребує альтернативного способу передачі інформації. А для просування доступності заходів в культурній та спортивній сфері корисними були б аудіоописові коментарі.

“Все це актуально не лише для людей, у яких повністю відсутній зір, а й для тих, в кого він послаблений через вроджені, набуті чи вікові захворювання. Щоб такі люди могли сприймати інформацію, важливо використовувати великий розмір шрифту, такого дизайну, що забезпечує зрозумілість літер. Важливо дотримуватися контрастного співвідношення кольорів тексту і не розташовувати текст на фото чи малюнках. Ці правила мають застосовуватися як в інтернеті, так і для друкованих видань та інших випадків. Наприклад, дуже часто на товарах інформація про склад та термін придатності друкується на малюнках і є недоступною не тільки для людей з порушеннями зору, а й для всіх”, - додає Олена Іванова.

На сьогодні важливою задачею є не просто розробка та затвердження стандартів чи положень, що унормовують, як має подаватися інформація в різних сферах, а й визначення, яким документом це має регулюватися, щоб стати обовʼязковим для медіа всіх форм власності та інших надавачів інформації.

Особливо актуальним питання надання інформації в доступний для всіх спосіб стало сьогодні.

“Нещодавно проводилось дослідження ПРООН щодо інформування та оповіщення в умовах кризових ситуацій. Воно підсвітило цілу низку проблем в якості передачі життєво важливої інформації та привернуло увагу до необхідності покращення комунікації та впровадження альтернативних форматів. Коли люди в стресі, то вони погано сприймають складні повідомлення, тож важливо дотримуватися простої мови”, - додає експертка.

Пропозиції до Плану заходів охоплюють всі напрями інформаційної доступності. Результати роботи експертної групи, яку координувала пані Олена Іванова, обов’язково будуть опубліковані для перегляду та додаткового обговорення.

Тетяна ЛОМАКІНА
радниця - уповноважена Президента України з безбар’єрності