Навіяло останніми семінарами, співпрацею із архітекторами та відкриттям останнім часом низки Мега_Супер_Нових_Без_Бар’єрних локацій.

Присвячено ДНЮ БІЛОЇ ТРОСТИНИ яка саме і лупає постійно цю тактильну плитку.

Спеціальні тактильні смуги (в народі тактильна плитка) наземні та підлогові – то є потужний інструмент самостійного орієнтування безпеки та отримання інформації людей із глибокими порушеннями зору.

Вірніше могли б бути потужним інструментом, якби замовники та виконавці мали на меті розібратися що то є наземна навігація а не закривати питання по формальному принципу наявність ОК відсутність ніхт безбар’єрність. Формат фейсбука не дозволяє викладати великі лекції; багато читати ніхто не хоче. Саме тому далі все у вигляді тезисів. Прошу повірити на слово питанням тактильної навігації я займаюся 20 років. Я дуже люблю тактильну навігацію але... Останні 5 років спостерігаю максимально тактильний треш на тротуарах та підлогах. З моєї точки зору наявна тактильна вакханалія враховуючі її вартість (ціну) під час війни – це злочин.

Отже тези коротко:

1. Тактильна плитка як матеріал і тактильні смуги, що виконують свою функціональну роль – аж ніяк не одне й те саме.

2. Наземна підлогова навігація потрібна лише незрячим які навчені самостійно переміщуватися відкритим просторами. Усім хто переміщується за допомогою супроводу тактильні плитки не потрібні.

3. В Україні 95% встановленої тактильної плитки – марно витрачені гроші. В кращому випадку. В гіршому це нові створені бар’єри.

4. Такими темпами укладання тактильної плитки в Україні ми скоро будемо відповідати печальному досвіду московії де кілометри тактильної плитки забезпечують постачальників грошима, власників та перевіряючих спокоєм що все забезпечили а користувачі плачуть сміються або взагалі забили болта на безбар’єрні профанації. Сюди ж. Рано чи пізно бізнес побачить, що вкладені величезні в тактильність власні фінанси – взагалі не мають користувача. І тоді бізнес скаже безбар’єрності до побачення і буде правий.

5. На вулиці при наявності бордюра газону вузької доріжки тактильна направляюча плитка (в 98% випадках) не потрібна.

6. Об’єкти громадського призначення які мають компактні розміри (структури приміщень) і логічну конструкцію: пошта, відділення банку, аптека оптика тощо. В 99% випадках направляюча тактильна плитка тут не потрібна. Там інтуїтивно зрозумілий простір і купа додаткових підказок, і стіни, і персонал або відвідувачі. Все це спрацює набагато краще ніж закупівля і облаштування тактильних плюшок. Невже хтось реально думає, що людина, яка незряча і самостійно дісталася до аптеки банку пошти оптики пройшла кілометри вулицями та майданами… не зможе пройти по прямій 5-15 метрів від дверей до касового віконечка…???

7. В 99% будь яких об’єктів громадського призначення: в коридорах (В УСІХ КОРИДОРАХ), завороти до кожної двері в туалетах на пандусах, на сходинках тактильна НАПРАВЛЯЮЧА ПЛИТКА НЕ ПОТРІБНА. В середині об’єктів громадського призначення не потрібні направляючі тактильні плитки за виключенням якщо ми маємо дуже дуже великий хол. І в холі таких смуг має бути не більше двох умовно кажучи до рецепції або до стійки інформації або до ліфту В іншому випадку спрацюють стіни плінтуси поручні персонал. Саме так навчений персонал – якісніше і головне дешевше будь якої тактильної плитки.

8. В закладах дошкільної та середньої освіти, центрах реабілітації ІРЦ тощо в середині приміщень направляючі тактильні плитки не потрібні взагалі. В інших типах навчальних закладів гіпотетична доцільність встановлення складає до 5%.

9. В спорудах цивільного захисту тактильна плитка не потрібна взагалі.

10. Майже в усіх типах приміщень попереджувальні смуги варто встановлювати перед вхідними групами та максимум перед сходами. І тут необхідно пам’ятати перш за все експертам та перевіряючи що жоден пункт ДБН не вимагає встановлення тактильної плитки. Читайте уважно: ДБН В 2.2.40, пункт 8.2.11 ТС повинна забезпечувати вільне орієнтування для пошуку необхідного та безпечного напряму руху осіб з порушенням зору та інших користувачів. ТОБТО якщо можливість орієнтування конструктивно забезпечена тактильна смуга не потрібна. Пункт 8.2.12 Спеціальні направляючі ТС слід встановлювати лише на тих об’єктах, де відсутні яскраво виражені чи зрозумілі стандартні ТС, або якщо необхідно, прокласти маршрут до конкретного об’єкта. Внутрішні стандартні ТС - це: решітки чи килимки для витирання ніг, килимові доріжки, підлогове покриття, яке відрізняється одне від одного тактильно та за кольором). ніг ( при умові їх надійного закріплення не ковзання тощо.

11. Поліуретанова плитка будь де зовні чи в середині – біда (це суб’єктивний вислів який грунтується на власних дослідженнях). Будь який тактильний індикатор який не вмонтований в поверхні – біда. Варто використовувати тактильний індикатор тактильне співвідношення якого забезпечується тільки висотою рифу. Висота не більше ніж 0,004-0,005 м. (інша складова індикатора має бути зануреною у поверхню підлоги.

В мене ще є багато що сказати за цією темою але… вже і так дуже багато літер.

Звертаюся до всіх хто дочитав. Шановні технічні експерти, громадські експерти, ліцензійні перевіряючі і співчуваючі структури... захисники прав, виробники та постачальники архітектори проектанти та будівельники.

Прошу – намагайтеся заглибитись в суть функціоналу а не забезпечувати наявність всіх елементі і виконання всіх пунктів ДБН.

Прошу за можливістю максимально розповсюдити цю інформацію серед цільової аудиторії. шановних експертів і організацій. це мають прочитати максимальна кількість дотичних.

Дякую. Безпечних та безбар’єрних нам просторів.

З FB-cторінки Євгенія СВЄТА
тифлопедагога, реабілітолога, який працює з незрячими з 1997 року