Вже кілька років в Україні триває системна робота з впровадження інклюзивної освіти. Інклюзивні групи в дитячому садочку, мережа Інклюзивно-ресурсних центрів та позиції асистентів вчителя в школі, просвітницька робота та зусилля тисяч фахівців - все це дало результат. Багато дітей, які раніше були б відірвані від своїх однолітків, тепер ходять в садочки й до школи.

Водночас це створило певний вакуум для дітей з особливими освітніми потребами, які вже закінчили навчання в школі. Нерідко професійно-технічні та вищі навчальні заклади не готові приймати таких абітурієнтів, адже не мають ресурсів та метрології, як з ними працювати. Поодинокі успішні приклади частіше за все є результатом великих спільних зусиль учнів, їхніх батьків, громадських організації та самих навчальних закладів.

Та ми маємо розуміти, що з року в рік дітей з особли вими освітніми потребами, які закінчили школу, буде ставати більше. Важливо, щоб вони могли реалізувати свій потенціал та отримати професію, і щоб багаторічні зусилля під час навчання допомогли знайти роботу.

Тому одне з актуальних завдань проєкту Плану заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності України на 2025-2026 роки - це забезпечення можливості здобуття дітьми з особливими освітніми потребами професійнотехнічної та вищої освіти.

Це завдання належить до напрямку освітньої безбар’єрності, але щільно пов’язане з економічною, адже наявність фахової освіти може стати для молоді з особливими освітніми потребами міцним фундаментом подальшої фінансової стабільності.

Важливий напрямок діяльності - створити умови в мережі центрів професійної технічної освіти для навчання учнів з порушеннями руху, слуху, зору, мови і мовлення.

І в цьому напрямку вже є певні напрацювання. Так, в цьому році почалась реалізація пілотного проєкту, в межах якого 10 вищих навчальних закладів працюють над створенням Центрів підтримки студентів, мета яких - допомагати у навчанні студентам з особливими освітніми потребами, зокрема - порушеннями руху, слуху, зору, мови і мовлення.

Та прийняття чинного проєкту Плану заходів, який включає і цю ціль та завдання до неї, допоможе продовжити розвиток цього напряму і зробити цей процес більш масштабним та системним. Адже освіта має бути доступною для всіх та на всіх етапах, не лише на рівні школи, а й надалі.

Тетяна ЛОМАКІНА,
радниця - уповноважена Президента України з безбар’єрності