Робота - це одна з базових речей, що дає відчуття стабільності та самостійності. Та проблеми з працевлаштування залишаються актуальним бар’єром для багатьох українців і українок.

Перед Радою Безбар’єрності проведено опитування, які бар’єри є актуальними в громадах. І кожний другий назвав таким бар’єром проблеми з працевлаштуванням. Більш того - за півроку кількість таких відповідей лише збільшилась. Якщо в першу хвилю опитування 1 березня 2024 року про проблеми з працевлаштуванням говорили 50% опитаних (це найпопулярніша відповідь), то в другу хвилю 1 жовтня 2024 року таких відповідей стало 52%. І ми маємо тримати в голові, що ці 2 відсотки - це тисячі й тисячі людей, які не можуть знайти гідну роботу, тож не можуть відчувати фінансову стабільність та впевненість.

Це стосується всіх суспільних груп, але в першу чергу - людей з інвалідністю, людей старшого віку, молодь, жінок, людей зі статусом ВПО, захисників та захисниць, які повернулися з фронту.

Це свідчить про те, що подолання проблем в сфері економічної безбар’єрності має стати одним з пріоритетів на наступний рік.

Під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності Тетяна Бережна, заступниця Міністра економіки України, підбивала підсумки двох років роботи Міністерства в сфері доступу до роботи та розповідала, з якими викликами стикаються зараз люди, та які програми, започатковані Міністерством, допомагають їх розв’язати.

Одна з них - це компенсація роботодавцям за працевлаштування фахівців зі статусом ВПО. За цією програмою цього року компенсацію від держави отримали понад 10 тисяч підприємців, які надали роботу майже 15 тисячам людей, що вимушено переїхали з інших регіонів. З них понад пів тисячі - люди з інвалідністю.

Також компенсацію роботодавці можуть отримати за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.

“Цього року понад 1 тисяча підприємців облаштували робочі місця для 1700 своїх працівників з інвалідністю та отримали 112 млн грн компенсації”, - додала вона.

Якщо ви чи ваші близькі відноситесь до цих категорій, не забувайте підкреслювати в спілкування з потенційними роботодавцями, що є програми, які можуть бути їм корисними.

Також Міністерство економіки України пропонує українцям можливості для перенавчання, перекваліфікації, здобуття нової професії, яка є актуальною сьогодні і затребуваною серед роботодавців. Зокрема, людина може взяти ваучер на навчання вартістю 30 тис грн та опанувати понад півтори сотні професій та спеціальностей.

Цього року ваучер взяли 23 тисячі українців і це на 5 тисяч більше, ніж минулого року. Найчастіше навчались на медсестер, психологів, кухарів, водіїв, кондитерів.

“Людина також може здобути нову професію або підвищити кваліфікацію в Центрах профтехосвіти Державної служби зайнятості. В центрах доступне навчання за 98 робітничими професіями та понад 400 напрямками підвищення кваліфікації», - поділилась заступниця Міністру економіки під час виступу.

Повністю безкоштовно можуть отримати новий фах в Центрах професійно-технічної освіти можуть люди з інвалідністю та ветерани й ветеранки.

Якщо ви відноситесь до цих категорій чи шукаєте роботу, запитайте про ця можливість у фахівців Центру зайнятості у вашій громаді.

Зараз Міністерство реформує ці центри та долучає бізнес до тіснішої співпраці з ними, щоб в ЦПТО навчали саме тих спеціалістів, які потрібні.

Та працевлаштування - це лише один з можливих шляхів формування власної фінансової незалежності та стабільності. Тому проєкти Міністерства економіки підтримують також людей, які хочуть започаткувати та розвивати власну справу.

За даними опитувань, понад 70% молодих українців хочуть мати власний бізнес, проте лише третина наважується реалізувати свою мрію. Зокрема, й через відсутність капіталу для старту. Цього року розпочата грантова програма для підтримки саме молоді, яка хоче відкрити свою справу. Надається їм 150 тис. грн для старту і не зобов’язуємо створювати робочі місця.

“А через 3 роки, коли молодий підприємець поверне через податки інвестовані державою кошти в його бізнес, він зможе отримати ще один грант на розвиток своєї справи - вже 250 тис грн за програмою “Власна справа”, - додала вона.

Грантова програма “Власна справа” діє вже два з половиною роки і завдяки їй українці відкрили тисячі нових підприємств в різних галузях, змогли масштабувати свій бізнес, збільшити обсяги й асортимент продукції та послуг, розширити види діяльності, вийти на нові ринки. І створити понад 40 тисяч робочих місць.

Також підтримується розвиток ветеранського бізнесу.

“За даними опитування Українського ветеранського фонду, 64% ветеранів і діючих військовослужбовців після повернення з фронту хочуть відкрити власну справу. За грантовою програмою ветерани та члени їхніх родин можуть отримати для цього до 1 млн грн.”, - розповіла спікерка.

Ще одним бар’єром є гендерний розрив в заробітній платі. Жінка, яка працює на рівнозначній посаді, в середньому отримує за свою роботу на 18,6% менше, ніж чоловік. Загалом виходить, що 6,5 років за життя жінки працюють безкоштовно через гендерний розрив в оплаті праці.

На жаль, ця проблема є актуальною для всіх країн світу. Міністерство поставило собі мету - знизити цей розрив до 2030 року до 13,6%.

“Для цього ми, по-перше, працюємо над подоланням стереотипів щодо оплати праці, які існують в нашому суспільстві. І на це спрямована розпочата цьогоріч інформаційна кампанія “Звісно. Зможеш”, - додала заступниця Міністра.

Міністерство економіки готує системні зміни трудового законодавства. Вже розробили новий проєкт Трудового кодексу, який передбачатиме законодавче закріплення рівної оплати праці чоловіків і жінок за роботу рівної цінності, розширення видів трудових договорів до восьми, легалізацію надомної, дистанційної, сезонної роботи.

Також забезпечується рівне право кожного з батьків на відпустку по догляду за дитиною, скасовуються непотрібні норми, такі як заборона вагітним жінкам їздити у відрядження. Таким чином, жінкам буде легше поєднувати роботу та материнство і вони будуть більш конкурентоспроможними на ринку праці.

Окрему частину свого виступу Тетяна Бережна приділила питанню, що можуть зробити регіони, щоб підсилити програми Міністерства та зробити їх більш ефективними.

• через співфінансування програм підтримки. Наприклад, у Львові за рахунок місцевого бюджету покривається частина власного внеску компанії для грантів на переробку;
• через запровадження власних регіональних грантових програм для підприємців, адже громади краще знають, яку галузь чи сферу в регіоні варто підтримати або стимулювати її розвиток;
• через посилення спроможності офісів «Зроблено в Україні», в яких підприємці можуть отримати інформацію щодо діючих програм підтримки, консультацію й допомогу в підготовці бізнес-планів для отримання грантів та підтримки за іншими програмами.
• активізувати співпрацю з Державною службою зайнятості, зокрема у підтримці із забезпеченням інклюзивним приміщенням або облаштуванням інклюзивних просторів;
• долучатись до інформаційних кампаній та висвітлення історій успіху людей, які здобули підтримку, надавайте підтримку у розміщенні соціальної реклами, щоб проінформувати людей про додаткові можливості, якими вони можуть скористатись.

В наступні два роки Міністерство економіки Україні продовжить роботу над проєктами, мета яких - рівний доступ до роботи та самозайнятості для всіх, незалежно від віку, статі, стану здоров’я та місця проживання.

Розробка Плану заходів з реалізації Національної стратегії на 2025-2026 роки проходить за координації Міністерства розвитку громад та територій України. Аналітичний та технічний супровід надає експертний консорціум за участю проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe Project), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International. Координація заходів відбувається у співпраці з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності за підтримки Уряду Великої Британії British Embassy Kyiv.

Тетяна ЛОМАКІНА
радниця - уповноважена Президента України з безбар’єрності