Сьогодні реабілітація не має завершуватися на порозі лікарні. Її головна мета - допомогти людині відновити самостійність у побуті та дати можливість повернутися до роботи. Це можливо лише за умови створення системи, яка забезпечує підтримку на всіх етапах відновлення.

Необхідно подбати про доступ до медичних послуг по всій Україні, створювати мультидисциплінарні команди, що включатимуть не лише фахівців з реабілітації, а й психологів та соціальних працівників.

Окрім цього, необхідно адаптувати міські простори, транспорт і будівлі, створювати безбар’єрні маршрути, давати можливості для перекваліфікації, сприяти соціальній інтеграції, адже все це важливі кроки для забезпечення повноцінного життя після травм і захворювань.

Днями я мала нагоду виступити на Першій Національній конференції з ураження спинного мозку, яка відбулася у Львові.

Ми говорили про те, як вибудувати системний підхід до реабілітації: від якісного медичного догляду та адаптації до створення умов для працевлаштування. Адже безбар’єрність - це не лише про доступність лікарень чи інфраструктури, а й про можливість повернутися до активного життя і реалізувати свій потенціал.

Побудова такої системи потребує тісної координації і взаємодії за місцем проживання людини в громаді між медичними закладами, соціальними установами, центрами зайнятості, громадськими організаціями. Це важливий крок до суспільства, де кожен і кожна мають рівні можливості для відновлення і розвитку.

Наша мета - зробити так, щоб підтримка людей з ураженнями спинного мозку була системною і не завершувалася за стінами лікарні, а підхоплювалася всіма службами в громаді проживання.

Тетяна ЛОМАКІНА
радниця - уповноважена Президента України з безбар’єрності