8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 895 «Про затвердження Порядку сприяння отриманню універсальних електронних комунікаційних послуг споживачами, які є особами з інвалідністю…».

На перший погляд може здатися, що це документ виключно для операторів мобільного зв'язку чи інтернет-провайдерів. Насправді його значення значно ширше. Постанова визначає нові вимоги до доступності електронних комунікаційних послуг і робить ще один крок до створення безбар'єрного цифрового середовища в Україні.

Що змінюється?

Документ встановлює обов'язки постачальників електронних комунікаційних послуг щодо забезпечення рівного доступу для осіб з інвалідністю.

Зокрема, оператори повинні забезпечити доступність:

• вебсайтів і мобільних застосунків;
• центрів обслуговування;
• інформації про послуги;
• договорів і рахунків у доступних форматах;
• сервісної підтримки та консультацій.

Передбачено використання різних способів подання інформації залежно від потреб людини: шрифту Брайля, збільшеного шрифту, текстових електронних форматів, субтитрів, української жестової мови, формату легкого читання та інших доступних способів комунікації.

Окрему увагу приділено цифровій доступності. Вебсайти та електронні сервіси операторів повинні відповідати сучасним вимогам доступності, що наближає українське законодавство до європейських стандартів.

Спеціальне обладнання

Постанова також передбачає можливість забезпечення осіб з інвалідністю спеціальним термінальним обладнанням або компенсацію його вартості за рахунок державних коштів відповідно до чинного законодавства.

Документ визначає мінімальні вимоги до такого обладнання для людей із порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату та мовлення. Зокрема, йдеться про підтримку голосового керування, програм екранного доступу, відеозв'язку українською жестовою мовою, синтезу та розпізнавання мовлення.

Чому це важливо?

Сьогодні електронні комунікації — це вже не лише телефонний зв'язок чи доступ до Інтернету. Через цифрові сервіси люди отримують державні послуги, звертаються до органів влади, працюють, навчаються, користуються банківськими послугами та спілкуються.

Якщо ці сервіси недоступні, людина фактично втрачає можливість повноцінно реалізовувати свої права.

Саме тому доступність цифрового середовища є невід'ємною складовою безбар'єрності.

Роль громадськості

Приємно, що під час підготовки документа було враховано позицію громадських організацій.

Всеукраїнська організація «Союз осіб з інвалідністю України» брала активну участь в обговоренні проєкту постанови, надавши низку пропозицій і зауважень. Над їх підготовкою працювали, зокрема, Денис Сухотін та Сергій Чумак.

Після ухвалення постанови Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, офіційно подякувала ВО СОІУ за конструктивні пропозиції та активну участь у розробці документа.

Це хороший приклад того, що принцип «Нічого для нас без нас» може працювати не лише як декларація, а й як реальний механізм участі людей з інвалідністю у формуванні державної політики.

Попереду — практична реалізація

Водночас не варто забувати, що сама по собі постанова не вирішує всіх проблем. Вона набирає чинності лише через два роки після офіційного опублікування, а її ефективність залежатиме від того, наскільки відповідально оператори електронних комунікацій виконуватимуть нові вимоги та наскільки ефективним буде державний контроль.

Попереду ще багато роботи. Проте ухвалення постанови № 895 є важливим кроком до створення цифрового середовища, у якому люди з інвалідністю матимуть рівні можливості користуватися сучасними засобами комунікації.

І саме така співпраця державних органів і громадянського суспільства дає підстави сподіватися, що безбар'єрність в Україні поступово ставатиме не винятком, а нормою.

Від автора. Працюючи над пропозиціями до цієї постанови, ми намагалися зробити документ максимально практичним. Адже цифрова доступність — це не про технології як такі. Це про можливість людини самостійно записатися до лікаря, викликати екстрену допомогу, отримати адміністративну послугу, поспілкуватися з рідними чи знайти роботу. Саме з таких, на перший погляд, звичайних речей і складається справжня безбар'єрність.

Денис Сухотін
Голова ВП ГО ВО СОІУ
«Закарпатське обласне товариство осіб з інвалідністю»