Безбар’єрність – це коли ти можеш навчатися в будь-якому віці, працювати, пересуватися. Можеш отримувати інформацію та послуги, бути частиною громади, реалізуватися.

У межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору та моєї ініціативи «Без бар’єрів» міністерства у співпраці з громадськістю та міжнародними партнерами реалізують уже 25 проєктів. Одинадцять із них почалися саме у 2025 році.

• «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» (МОЗ): працює 358 стаціонарних і 505 амбулаторних закладів, 12 тис. фахівців із реабілітації (у вісім разів більше, ніж у 2022 р).
• «Активні парки» (Міністерство молоді та спорту України): 18 областей і Київ, 200 адаптивних клубів, 85 тис. відвідувань.
• «Безбар’єрні автошколи» (МВС): сім шкіл – у Київській області, Дніпрі, Кропивницькому, Львові, Одесі, Кам’янці-Подільському, Вінниці.
• «Реалізація безбар’єрної стратегії в МЗС»: для українців за кордоном запрацювала система «е-Консул».
• «Формула гідного повернення до цивільного життя» (Мінветеранів): працює 11 просторів турботи та 2 тис. 242 фахівці із супроводу. «Розвиток спорту для ветеранів» (Мінветеранів): спортивними подіями охоплено 124 тис. учасників.
• «Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації» (Мінсоцполітики): понад 70 підприємств виготовляють протези та ортези.
• «Підтримане проживання» (Мінсоцполітики): 14 будинків для асистованого проживання людей з інвалідністю в п’яти регіонах.
• «Раннє втручання» (Мінсоцполітики): 105 команд у 23 регіонах підтримали 2,7 тис. дітей із порушенням розвитку.
• «Покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю» (ЦВК): відбувається відповідне переобладнання дільниць.
• «Спеціалізована жіноча військова форма» (Міноборони): потреби закриті на 100 %.
• «Пакунок пораненого» (Міноборони): закуплено 450 тис. одиниць адаптивного одягу.
• «Центри відновлення та здоров’я військових» (Міноборони): поступово стають безбар’єрними.

Фізичну безбар’єрність створюють проєкти Міністерства розвитку громад та територій («Оновлення ДБН і європейські стандарти», «Безбар’єрне відновлення», «Рух без бар’єрів»). Протяжність безбар’єрних маршрутів у 15 пілотних містах сягає вже 77 км.

Інформаційну – просувають ініціативи «Доступність екстрених служб та сервісних послуг» (МВС), «Культура без бар’єрів» (покращений доступ до закладів культури) та «Інформація без бар’єрів» (навчання посадовців безбар’єрної комунікації» (Мінкульт).

Освітню – забезпечують «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти», «Публічне управління без бар’єрів» (НАДС) та «Освіта для всіх» (Міносвіти). В межах останнього проєкту в інклюзивних класах навчаються 49 тис. 324 учні.

Цифрову безбар’єрність розвиває проєкт «Безбар’єрний ЦНАП» (Мінцифри) – вони вже є в 14 громадах.

Економічну безбар’єрність реалізує проєкт «Безбар’єрність на ринку праці» (Мінекономіки): понад 2,9 тис. роботодавців отримали державні компенсації за облаштування безбар’єрних робочих місць для людей з інвалідністю.

Безбар’єрність потрібна всім нам, незалежно від того, у якому віці, стані ми саме зараз. Бо життя буває різним навіть протягом одного-єдиного дня.

І якщо в будь-який момент, на будь-якому своєму шляху ми не зустрічаємо перешкод, а бачимо лише можливості, людяність і допомогу – це і є справжня відсутність бар’єрів.

Олена ЗЕЛЕНСЬКА,
перша леді України