В давньогрецькій міфології Мельпомена – одна з дев'яти муз, яка надихала, опікала і захищала творців сцени: акторів і постановників театрального дійства...

Як потрібна ця Мельпомена акторам Аматорського театру ляльок "Оселя добра і радості" при Кременчуцькому міському осередку ВО "Союз осіб з інвадністю України" - діткам і молоді з ДЦП, синдромом Дауна та різними формами аутизму!

Талановитих діток зібрали Голова осередку Андрій Мельник та видатна педагогиня, режисер Академії майбутнього Валентина Ржегак.

Починалося все рік тому, коли керівництво Кременчуцького міського осередку СОІУ і міського центру позашкільної освіти "Академія майбутнього" домовилися про співпрацю і створили гурток "Ляльковий театр".

Перші кроки - це дві українські казки - "Сміливий заяць" і "Рукавичка" - вистави, які показали, що творча група на вірному шляху. Діти настільки відповідально ставляться до репетицій, творчих занять - скоромовки, сценічні навички. Поступово творчий колектив стає "театром", який вже живе за своїми особливими традиціями. До кожної вистави - професійні ляльки, афіші, програмки, а ще й гастролі.

"Три сестри" - литовська народна казка, за мотивами якої народилася лялькова вистава. Ляльки для казки зробила відома литовська лялькарка, директорка Алітуського академічного театру ляльок Лорета Скрюбієне. Музику для вистави написав відомий український композитор і аранжувальник, член Національної спілки композиторів України Сергій Горюнович, а його талановита дружина Олена Горюнович виступила в якості звукорежисера.

Литовські друзі з Вільнюського столичного центру дітей та молоді і міста-побратима Алітус цього літа запросили кременчужан до Литви на справжні гастролі!

Поїздка до Литовської Республіки в умовах війни - складний проект. Тим більше, що загальна вартість проекту - більше 500 тисяч гривень. Гроші зібрали: допомогли міська рада, мерія м.Алітус, МЗС Литви, литовські і українські друзі, члени осередку. Кожен, хто скільки міг, підтримав.

Литва тепло зустрічала юних акторів з Кременчука, вистава пройшла, як кажуть, "на "Ура"! Діти привезли подарунки, грамоти, листи подяки, а головне - теплі враження від зустрічей і відчуття необхідності і відповідальності: вони представляли своє місто, Україну, несли свою творчість і таланти на литовську землю!

Наступний проект - робота над виставою за мотивами індонезійської народної казки "Буслів подарунок". 

Це більш складна казка, більше героїв, багато незнайомої раніше специфіки. Роботу розпочали з ознайомлення з традиціями і культурою Республіки Індонезія, провели яскраве свято, присвячене Дню Незалежності Індонезії. До роботи з дітьми підключилися педагог, магістрант Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Тетяна Коржова, заступник керівника Центру інклюзії "18+" Катерина Сіромаха, керівники осередку Жанета Симонян та Ольга Лобанцова. Важливі консультації надав співробітник Посольства Індонезії в Україні доктор Прабово Хімаван.

Патронат виставі надали міський голова Віталій Малецький і Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні Його Високоповажність Пан Аріф Мухаммед Басалама.

І знову розпочалася робота - творча і організаційна. Керівники проекту побували в Посольстві Індонезії, в Полтавському академічному обласному театрі ляльок: в посольсві домовилися про автентичні традиційні тканини для одягу ляльок, а в театрі - про виготовлення професійних ляльок для вистави. Директорка театру Валентина Вітряк і її високопрофесійні фахівці з великим задоволенням приступили до відповідальної праці.

Сергій і Олена Горюновичі розпочали готувати музичне і звукове супроводження вистави. Сергій Опанасович написав музику для вистави, вивчив мелодію острова Ява, де народилася казка.

Творча група, батькі, члени Ради КМО СОЇУ з зацікавленістю чекали кожну нову ляльку з Полтави, кожну мелодію від Сергія Горюновича. Нарешті вистава майже готова, афіші і програмки з сюжетом казки для глядачів в типографії.

Прем'єра в Кременчуці відбудеться в малому залі МПК - 23 листопада 2024 року о 12. 00, а 28 листопада 2024 року - прем'єра в Київському академічному театрі ляльок.

Ляльковий театр для дітей з ДЦП, синдромом Дауна та аутизмом - це не тільки можливість потрапити під чарівну опіку Мельпомени, але це гарна арт- терапія: творча робота з лялькою в групі сприяє тому, що деякі дітки-аутисти, які раніше не розмовляли, поступово починають розмовляти. Кажуть, що мозг дитини "обманює" сам себе: це говорить не дитина, а лялька. Як би там не було, користь є!

- Я вивчив досвід декількох країн (Китай, Франція) аматорських театрів ляльок з особливими дітьми, які стають поступово професійними творчими колективами, які продовжують цю діяльність в подальшому житті..., говорить продюсер колективу Андрій Мельник. Як там буде далі - залежить від наполегливості кременчужан, розуміння влади і багато чого іншого.

Побажаємо успіхів Кременчуцькому аматорському театру ляльок! Бажаємо успішної прем'єри!

Андрій Терентьєв