Підтримане проживання — одна з ключових соціальних послуг для людей з інвалідністю та людей старшого віку. Йдеться не про ізоляцію в закладах, а про можливість жити у звичайній громаді, отримуючи необхідну допомогу фахівців, розвиваючи навички самостійності та беручи участь у суспільному житті.

Для сприяння розвитку соціальної послуги підтриманого проживання у громадах Закарпатської області, команда адвокаційного проєкту “Впровадь підтримане проживання у своїй громаді” провела обговорення із представниками місцевої влади, соціальних служб, громадських організацій і мешканців громад. Обговорення наявного стану та перспектив розвитку послуги підтриманого проживання відбулися в Ужгороді та Мукачеві у форматі круглих столів .

Інституційний догляд: масштаб системи

За офіційною інформацією Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації, яка була надана на запит команди адвокаційного проєкту,  станом на 1 січня 2026 року в області функціонує розгалужена мережа стаціонарних установ соціального захисту.

До них належать:

• два дитячі будинки-інтернати у Виноградові та Мукачеві;
• Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Карпатське плесо»;
• соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька»;
• Виноградівський геріатричний пансіонат;
• три психоневрологічні інтернати;
• стаціонарні відділення територіальних центрів і центрів надання соціальних послуг у громадах.

Загалом у таких установах проживає понад 1700 людей, серед яких значну частку становлять внутрішньо переміщені особи.

Зокрема:

• у дитячих будинках-інтернатах — 240 осіб;
• у центрі «Карпатське плесо» — 184;
• у геріатричному пансіонаті — 209;
• у психоневрологічних інтернатах — 706;
• у стаціонарних відділеннях територіальних центрів — 216;
• у стаціонарних підрозділах центрів надання соціальних послуг — 133 особи.

Ці цифри демонструють масштаб інституційного догляду в області та одночасно підкреслюють необхідність розвитку альтернатив — таких як підтримане проживання.

Підтримане проживання: поки що лише перші кроки

На цьому тлі статистика підтриманого проживання виглядає дуже скромно.

Наразі цю послугу на Закарпатті отримує лише 21 людина з інвалідністю.

Для порівняння:

• 209 осіб користуються послугою денного догляду;
• майже 3000 людей отримують послуги догляду вдома.

Послугу підтриманого проживання в області надають лише два заклади:

• Виноградівський дитячий будинок-інтернат — відділення на 15 осіб;
• Центр комплексної реабілітації «Карпатське плесо» у Вільшанах — відділення на 7 осіб.

Ці дані, свідчать про необхідність системного розширення цієї моделі у громадах.

Адже підтримане проживання — це передусім питання прав і гідності людини.

Це можливість не обмежуватися перебуванням у закладах, а жити в соціумі, самостійно формувати власний простір комфорту й безпеки, визначати свої потреби та цілі та реалізовувати їх.

Що думають громади: результати опитування

Щоб зрозуміти реальну ситуацію на місцях, у межах адвокаційного проєкту проводиться соціальне опитування.. На сьогодня в опитуванні взяли участь 60 респондентів з різних громад Закарпатської області. Результати показали, що питання доступності та підтримки людей з інвалідністю залишається серйозним викликом.

Доступність громад

Лише 18% опитаних вважають свої громади доступними для людей з інвалідністю.

Натомість:

• 30% вважають їх недоступними;
• понад 51% оцінюють ситуацію як посередню.

Інакше кажучи, більшість громад ще не створили середовище, де люди з різними формами інвалідності можуть жити без бар’єрів.

Чи справляються інституції

На питання, чи задовольняють стаціонарні установи всі потреби людей:

• лише 15% відповіли «так» або «швидше так»;
• 52% вважають, що швидше ні або зовсім ні;
• третина респондентів оцінює ситуацію як посередню.

Це свідчить про те, що інституційна система не завжди забезпечує повноцінну якість життя.

Ставлення до людей з інвалідністю

Особливо показовими стали відповіді щодо ставлення до людей з ментальною інвалідністю:

• 43% вважають, що до них ставляться з упередженням;
• 42% кажуть про байдужість;
• лише 13% відзначили дружнє ставлення.

Більше того, 62% опитаних вважають, що ставлення до людей з ментальною інвалідністю гірше, ніж до людей з фізичною інвалідністю.

Рівень підтримки у громадах

Оцінюючи підтримку людей з інвалідністю та людей похилого віку:

• 45% назвали її посередньою;
• 45% — поганою або дуже поганою;
• лише 10% вважають її доброю або відмінною.

Обізнаність про підтримане проживання

Важливою проблемою виявилася низька поінформованість населення.

• 27% чують про підтримане проживання вперше;
• 45% щось чули, але не знають деталей;
• лише 3% добре обізнані з цією послугою.

Що потрібно змінити

Опитані також відповіли, що саме допоможе зробити життя у громаді реальнішою альтернативою інтернатам.

Найчастіше називали:

• покращення інфраструктури — 63%;
• забезпечення фінансування — 62%;
• розвиток соціальних послуг — 58%;
• підготовку фахівців — 57%;
• інформування населення — 53%.

Фактично йдеться про комплексну політику — від безбар’єрного середовища до розвитку професійної системи підтримки.

Представники місцевих органів соціального захисту, Центрів соціального обслуговування під час консультацій відзначають важливість та актуальність  впровадження послуги підтриманого проживання у своїх громадах , але відзначають головні проблеми,з якими стикаються у своїй роботі – це брак фінансування, матеріальних ресурсів та брак фахівців - соціальних працівників. Це негативно впливає на кількість та якість послуг, що надаються комунальними закладами.

Шлях до життя у громаді

Міжнародний досвід та аналітичні дослідження у сфері деінституціалізації показують, що підтримане проживання є однією з найефективніших моделей забезпечення незалежного життя для людей, які потребують допомоги.

Для Закарпаття це означає необхідність поступового переходу від переважно інституційної системи до розвитку послуг у громаді.

Адже головне питання — не лише соціальної політики.

Це питання того, чи має людина можливість жити власним життям, а не життям за розкладом установи.

І саме від того, як громади, держава та громадянське суспільство відповідатимуть на цей виклик сьогодні, залежить, чи стане підтримане проживання в Україні реальним інструментом незалежності — а не лише гарною концепцією на папері.

Проєкт “Впровадь підтримане проживання у своїй громаді” реалізується завдяки підтримці Мережі DOCU/CLUB, що фінансується Посольством Швеції в Україні, Fondation de France та Німецьким фондом Маршалла Сполучених Штатів Америки.

Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов'язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.

Денис Сухотін, голова ВП ГО ВО СОІУ "Закарпатське
обласне товариство осіб з інвалідністю",

амбасадор безбар’єрності, експерт адвокаційного проєкту
“Впровадь підтримане проживання у своїй громаді”

Лариса Шувалова, координаторка адвокаційного проєкту
“Впровадь підтримане проживання у своїй громаді”