В ефірі авторської програми «Молодіжна політика в дії» на Радіо Єден зустрілися її авторка і ведуча Олена Біланіна та юрист, Голова Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю, Денис Сухотін. У дружній, дуже цікавій розмові, говорили про наступне.

Початок 2025 року став непростим для громадського сектору України. Зміни у фінансуванні від ключових донорів вплинули на багато організацій, а в молодіжному середовищі додалися ще й дискусії щодо можливих змін до профільного Закону України. Під час публічних обговорень, у яких взяв участь голова Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю Денис Сухотін, обговорювалися найважливіші питання, що хвилюють молодіжні організації.

Однією з головних тем стало розширення можливостей для молодіжних рад, спрощення бюрократичних процедур та створення додаткових стимулів для розвитку молодіжних ініціатив у громадах. "Молодь хоче мати більше інструментів впливу на рішення, які стосуються їхнього майбутнього. Саме тому ми говоримо про необхідність оновлення механізмів участі молоді в ухваленні рішень. Наповнення Українського молодіжного фонду грантовими грошима важливе, але не це має бути основою молодіжної політики".

Проте важливо не лише змінювати закони, але й забезпечувати ширший доступ до публічних обговорень. Денис Юрійович наголосив, що для цього потрібен комплексний підхід: регулярне інформування активістів про зустрічі, створення доступних форматів — як-от онлайн-обговорення — та підтримка модераторів, які допомагатимуть спрямовувати дискусії до конкретних рішень. "Кожна зустріч має завершуватися не просто обговоренням, а чітким планом дій і підсумковим звітом", — додав він.

Окрему увагу в розмові приділили реалізації Національної стратегії безбар’єрного простору, яка діє вже чотири роки. За цей час вдалося зробити чимало: нові громадські простори проєктуються за принципами універсального дизайну, відкриваються інклюзивні освітні центри, реалізується низка регіональних програм із працевлаштування людей з інвалідністю. Водночас проблеми залишаються: старі будівлі та вулиці часто лишаються недоступними, а контроль за виконанням норм безбар’єрності потребує посилення.

"Ми бачимо значний прогрес, але він має бути системним і однаково відчутним у кожній громаді. Для цього в громадах потрібно визначати осіб, створювати відділи, які б безпосередньо займались реалізацією Стратегії безбар’єрності. Громадські організації є надійним партнером в цьому процесі. Ми проводимо аналіз просторів, сервісів, послуг на предмет їх доступності, але думка представників ГО є лише дорадчою. Немає сертифікатів, які б підтверджували фаховість таких перевірок і визнавались на державному рівні".

Для більш ефективної взаємодії між громадськими організаціями та владою, за словами Дениса Сухотіна, необхідні законодавчі зміни: спрощення процедур партнерства, чіткі квоти на участь громадських активістів у радах безбар’єрнсті та введення механізмів, які стимулюватимуть місцеву владу до відкритого діалогу з громадським сектором.

Молодь, інклюзія та безбар’єрність — це не просто слова, а напрямки, які сьогодні формують обличчя сучасної України. І важливо, щоб кожен мав можливість бути почутим і впливати на ці процеси.

Повністю прослухати цю розмову ви можете за посиланням https://cutt.ly/UrucxADk