Чому недоступні виборчі дільниці порушують конституційні права і що з цим робити вже зараз

Виборча дільниця з порогом у 30 сантиметрів, два поверхи без ліфта до кабінки для голосування — це не просто архітектурні вада. Це пряма перешкода на шляху до реалізації виборчого права. Люди з інвалідністю, старші люди чи виборці з тимчасовим порушенням здоров’я — досі часто не можуть фізично потрапити на дільницю. А отже, викреслені з політичного життя.

Забезпечення рівного доступу до виборчого процесу — основа інклюзивного суспільства і демократичної держави. Йдеться не лише про юридичну норму, а про реальну можливість кожного громадянина — включно з людьми з інвалідністю та іншими маломобільними особами — реалізувати своє право голосу на рівних умовах з іншими.

Правове забезпечення доступності виборчих дільниць: шлях до справжньої демократії

Виборчий кодекс України прямо зобов’язує забезпечити доступність виборчих дільниць. Частина четверта статті 62 передбачає, що приміщення для голосування повинні відповідати вимогам безперешкодного доступу для виборців з порушенням здоров’я. У разі неможливості повної адаптації приміщень, відповідні органи влади зобов’язані організувати безперешкодний доступ таких осіб до приміщень для голосування.

Термін “особа (виборець) з порушенням здоров’я” у Кодексі охоплює ширше коло осіб, ніж виключно осіб з інвалідністю: це можуть бути люди похилого віку, з тимчасовими порушеннями здоров’я, вагітні жінки тощо.

Важливу роль у нормативному забезпеченні стандартів доступності відіграє Постанова Кабінету Міністрів України №962 від 14 жовтня 2020 року, яка встановлює вимоги до безбар’єрності інфраструктури, в тому числі виборчих дільниць. Вона зобов’язує органи влади враховувати доступність під час будівництва, ремонту чи експлуатації приміщень.

Центральна виборча комісія у Постанові №88 від 25.04.2023 року затвердила Рекомендації щодо забезпечення доступності виборчих дільниць, які конкретизують параметри архітектурної та інформаційної доступності — пандуси, ширина дверей, інформаційні матеріали, маршрути всередині дільниці, доступність для осіб з порушенням зору тощо.

Крім того, Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, затверджена Указом Президента №119/2021, прямо вказує на необхідність усунення бар’єрів у політичному житті, включно з виборами.

Міжнародна основа гарантування доступу — Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною, яка в статті 29 зобов’язує держави забезпечувати доступність виборчих процедур, приміщень та матеріалів.

Втім, попри ці нормативні акти, на практиці ситуація залишається незадовільною. Багато виборчих дільниць і досі не адаптовані. Люди з інвалідністю змушені голосувати вдома не з власної волі, а через відсутність пандусів чи інших елементів доступності. Це є не лише адміністративною недбалістю — це пряме порушення прав людини.

ряд практичних змін, які дозволять перетворити формальну норму на реальний інструмент захисту прав. Насамперед, варто зобов’язати територіальні виборчі комісії (ТВК) проводити перевірку доступності приміщень перед кожною виборчою кампанією. Це дозволить виявляти та усувати бар’єри завчасно, а не вже під час голосування.

Окрему увагу слід приділити законодавчому механізму відповідальності: Виборчий кодекс має передбачати санкції у випадку ігнорування вимог щодо доступності. Без конкретної відповідальності — жодне зобов’язання не працює.

До перевірок і розробки рішень необхідно активно залучати громадські організації осіб з інвалідністю. Саме вони найкраще знають, які бар’єри існують у реальному житті, і можуть запропонувати практичні шляхи їх подолання.

Не менш важливо — передбачити окреме цільове бюджетне фінансування на адаптацію виборчих приміщень. Без ресурсів не буде жодних змін. А щоби кожен член дільничної виборчої комісії (ДВК) розумів, як коректно і практично взаємодіяти з виборцями з інвалідністю, необхідно розробити методичні рекомендації, що враховують різні форми порушень.

Бо поки виборець не може фізично потрапити на дільницю — він фактично позбавлений одного з найважливіших своїх прав. Ігнорування цієї проблеми — це не просто недогляд. Це виклик самій ідеї рівності.

Доступність — це тест на реальність демократії. І ми не маємо морального права його провалити.

Інфомація – наше все. Ми живемо в суспільстві, навчаємось, працюємо, здійснюємо творчу, громадську або політичну діяльність у просторах і оточенні, які не завжди є дружніми до нас. Знання – це сила. Сила руйнувати бар’єри.

Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів – Transatlantic Foundation (GMF TF). Його зміст є виключною відповідальністю Полтавського регіонального осередку ГО ВО СОІУ та Відокремленого підрозділу ГО ВО СОІУ «Закарпатське обласне товариство осіб з інвалідністю» і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу та/або GMF TF.