Право голосу — одна з основ демократії. Проте для мільйонів людей з інвалідністю це право часто залишається недосяжним через дискримінаційне законодавство або практики. Полтавський регіональний осередок Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України, голова Сергій Чумак, організував та провів черговий вебінар для лідерів та активістів громадських організацій, що входять до складу Союзу осіб з інвалідністю України.

Захід, в якому взяли участь представники організацій людей з інвалідністю з Полтавської, Закарпатської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Дніпропетровської областей, відбувався в рамках проєкту «Люди з інвалідністю - інформація наше все», який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів – Transatlantic Foundation (GMF TF). Проєкт, спрямований на поширення інформації про виборчі процеси та інструменти участі у місцевому самоврядуванні серед осіб з інвалідністю, вирішує важливу проблему браку доступу до актуальної інформації.

Цього разу захід став міжнародним, адже до обговорення долучилася пані Ханні Росек — голова громадської організації Behindertenverband Müritz e.V. (м. Варен, земля Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина). Вона поділилася досвідом Німеччини щодо забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю, а також розповіла про практичну діяльність організації, яку очолює.

Behindertenverband Müritz e.V, це організація, яка вже понад 30 років працює над тим, щоб зробити суспільство доступним, інклюзивним та чуйним до потреб людей з інвалідністю. В офісі у центрі «Schmetterlingshaus» у Варені організовуються консультації, навчальні курси, творчі майстерні, культурні події та соціальні зустрічі. Ця організація має партнерські стосунки з українськими організаціями, зокрема із Полтавським регіональним осередком ГО ВО СОІУ, що включає культурний обмін, гуманітарну допомогу, участь у спортивних заходах, і ось тепер, обмін досвідом щодо розширення участі людей з інвалідністю у громадському та політичному житті.

За словами Ханні Росек у Німеччині право осіб з інвалідністю на участь у виборах захищене як законом, так і практичними заходами, які охоплюють доступність, асистивні технології та особистий супровід. Нижче — основні механізми забезпечення цього права:

Правові гарантії. Основний закон (Grundgesetz) гарантує загальне, рівне та таємне виборче право — без дискримінації за ознакою інвалідності. У 2019 році з німецького законодавства було виключено заборону голосувати людям, які перебувають під повним опікунством — після рішень Конституційного суду та вимог Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Практичні механізми доступності. Фізична доступність виборчих дільниць. Органи місцевого самоврядування зобов’язані  забезпечити доступ до щонайменше одного безбар’єрного виборчого приміщення в кожному районі. Інформація про доступність дільниці зазначається у запрошенні виборця.

До речі, у місті Варен (Мюріц) недоступних приміщень для голосування немає взагалі!

Право голосувати поштою (Briefwahl). Особа може отримати бюлетень поштою та голосувати вдома. Це дуже популярна опція серед людей з порушеннями здоров’я.

Асистенти (Wahlassistenz). Людина з інвалідністю має право скористатися допомогою особи, якій вона довіряє (родич, соціальний працівник тощо). Асистент зобов’язаний

дотримуватися інструкцій виборця та зберігати таємницю голосування.

Доступні матеріали. Інформація про кандидатів, партії та процедуру голосування поширюється простою мовою (Leichte Sprache), а також у форматах для людей з порушенням зору: шрифт Брайля, аудіо та відео з сурдоперекладом.

Супровід і навчання працівників дільниць. Працівники дільниць проходять інструктаж щодо допомоги особам з інвалідністю. Часто залучаються місцеві організації осіб з інвалідністю для консультацій.

Цифрові інновації. Пілотуються рішення на основі електронних додатків для озвучування інформації або вибору відповідей у цифровій формі (особливо для людей з порушенням зору або інтелектуальними порушеннями). Але електронне голосування як таке в Німеччині наразі не використовується — через міркування безпеки та таємниці голосу.

Контроль і адвокація. Моніторинг здійснюють інститути з прав людини, Уповноважений з прав осіб з інвалідністю, а також громадські організації. У разі порушень особа може оскаржити результат виборів або дії працівників виборчої дільниці.

Сергій Чумак додав відео із власною участю де він досліджує на доступність дві виборчі дільниці – будинок бургомістра і будинок метелика. Присутні на вебінарі обговорили це дослідження і зробили для себе практичні висновки. Особливу увагу присутніми було звернуто на допоміжні засоби при голосуванні для людей з проблемами зору та слуху. Ханні Россек дала докладне роз’яснення по всіх запитаннях.

Досвід Німеччини, яким поділилася пані Ханні Росек, показує: зміни можливі — коли є політична воля, активна спільнота та повага до людської гідності. А що в Україні?

Український контекст: коли право ще не для всіх.

У той час як у Німеччині всі громадяни, включно з тими, хто перебуває під повною опікою, можуть реалізовувати своє виборче право, в Україні особи, визнані судом недієздатними, такого права наразі не мають. Таке обмеження порушує як Конвенцію ООН, так і європейські стандарти.

Що говорить закон? Виборчий кодекс України, стаття 7, п. 2 "Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним". Недієздатність встановлюється рішенням суду на підставі психіатричної експертизи і потребує призначення повної опіки. Тобто повна опіка і недієздатність в Україні — це пов’язані юридичні стани.

У чому проблема? Це положення суперечить Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яку Україна ратифікувала в 2009 році. Зокрема, стаття 29 Конвенції вимагає забезпечення участі осіб з інвалідністю у політичному житті на рівні з іншими, включно з правом голосувати незалежно від форми чи ступеня інвалідності. У 2022 році Комітет ООН рекомендував Україні скасувати обмеження виборчих прав на підставі недієздатності. Однак поки що жодних законодавчих змін не ухвалено. Але з 2023 року обговорюється впровадження підтриманого прийняття рішень замість позбавлення дієздатності — за моделлю, яку вже застосовують у багатьох країнах ЄС, зокрема як це вже реалізовано в Німеччині, Франції чи Швеції.

 Доступність виборчого процесу. Навіть для людей з інвалідністю, які не мають юридичних обмежень, участь у виборах супроводжується рядом бар’єрів.

Фізичні бар’єри. Значна частина виборчих дільниць розміщена у недоступних приміщеннях (без пандусів, ліфтів, широких дверей). Відсутність доступного транспорту та спеціально облаштованих місць для паркування, зокрема в сільській місцевості.

Інформаційні бар’єри. Виборчі бюлетені, інформація про кандидатів та процедуру голосування не адаптовані для осіб з порушенням зору, слуху чи інтелекту. Майже повна відсутність матеріалів у форматі легкої мови, аудіо або з перекладом жестовою мовою.

Психологічні та комунікативні бар’єри. Працівники виборчих комісій часто не мають базових знань про етику комунікації з людьми з інвалідністю. Люди бояться осуду, незручностей або нерозуміння з боку інших виборців.

Трохи про позитив

Попри труднощі, в Україні з’являються позитивні приклади і ініціативи. З ініціативи громадських організацій, таких як Союз осіб з інвалідністю України, громадська мережа «ОПОРА» та за участі органів місцевого самоврядування проводяться аудити доступності виборчих дільниць. В межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021–2030 роки та Плану дій на 2025–2026 рр. передбачено модернізацію виборчого процесу з урахуванням принципів універсального дизайну. Громади, у співпраці з громадськими організаціями осіб з інвалідністю, впроваджують пілотні ініціативи, що дозволяють тестувати доступність, навчати комісії, готувати матеріали в альтернативних форматах.

Висновки

Виборче право — це не привілей, а фундаментальне право, яке не можна обмежувати на підставі стану здоров’я. Україні варто переглянути законодавство щодо недієздатності, інвестувати в універсальну доступність і безбар’єрність і головне — визнати, що демократія починається з рівного голосу для кожного. Маєш бюлетень — маєш голос. Маєш голос — маєш силу. Якщо не всі мають голос — то яка це демократія?

Якщо ваша громада має досвід ефективної участі людей з інвалідністю у виборчому процесі — напишіть нам. Ми хочемо ділитись історіями успіху. 

Інфомація – наше все. Ми живемо в суспільстві, навчаємось, працюємо, здійснюємо творчу, громадську або політичну діяльність у просторах і оточенні, які не завжди є дружніми до нас. Знання – це сила. Сила руйнувати бар’єри.

Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів – Transatlantic Foundation (GMF TF). Його зміст є виключною відповідальністю Полтавського регіонального осередку ГО ВО СОІУ та Відокремленого підрозділу ГО ВО СОІУ «Закарпатське обласне товариство осіб з інвалідністю» і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу та/або GMF TF.

Денис СУХОТІН

Das Wahlrecht: Wie Deutschland Hindernisse für inklusive Wahlen überwunden hat und was die Ukraine beachten sollte.

Das Wahlrecht ist eine der Grundlagen der Demokratie. Für Millionen von Menschen mit Behinderungen bleibt dieses Recht jedoch aufgrund diskriminierender Gesetze oder Praktiken oft unerreichbar. Der regionale Zweig der öffentlichen Organisation „Allukrainische Organisation der Union der Menschen mit Behinderungen der Ukraine“ in Poltawa unter der Leitung von Serhiy Chumak organisierte und hielt ein weiteres Webinar für Führungskräfte und Aktivisten der öffentlichen Organisationen ab, die Teil der Union der Menschen mit Behinderungen der Ukraine sind. Die Veranstaltung, an der Vertreter von Organisationen für Menschen mit Behinderungen aus den Regionen Poltawa, Transkarpatien, Mykolajiw, Odessa, Riwne und Dnipropetrowsk teilnahmen, fand im Rahmen des Projekts „Menschen mit Behinderungen – Information ist unser Ein und Alles“ statt, das mit finanzieller Unterstützung der Europäischen Union und des German Marshall Fund of the United States – Transatlantic Foundation (GMF TF) durchgeführt wird. Das Projekt zielt darauf ab, Informationen über Wahlprozesse und Instrumente zur Beteiligung an der lokalen Selbstverwaltung unter Menschen mit Behinderungen zu verbreiten und befasst sich mit einem wichtigen Problem des fehlenden Zugangs zu relevanten Informationen.

Diesmal wurde die Veranstaltung international, da Frau Hanni Rosek, Vorsitzende des Behindertenverbandes Müritz e.V. (Waren, Mecklenburg-Vorpommern), an der Diskussion teilnahm. Sie berichtete über die Erfahrungen Deutschlands bei der Gewährleistung des Wahlrechts für Menschen mit Behinderungen und sprach auch über die praktische Arbeit des von ihr geleiteten Verbandes.

Der Behindertenverband Müritz e.V. setzt sich seit über 30 Jahren für eine barrierefreie, integrative und auf die Bedürfnisse von Menschen mit Behinderungen zugeschnittene Gesellschaft ein. Das Büro im Schmetterlingshaus in Waren organisiert Beratungen, Schulungen, Kreativworkshops, kulturelle Veranstaltungen und gesellige Zusammenkünfte. Der Verband pflegt Partnerschaften mit ukrainischen Organisationen, insbesondere mit dem Poltawa-Zweig der NGO VO SOIU. Diese umfassen kulturellen Austausch, humanitäre Hilfe, die Teilnahme an Sportveranstaltungen und nun auch den Erfahrungsaustausch zur Ausweitung der Teilhabe von Menschen mit Behinderungen am öffentlichen und politischen Leben.

Laut Hanna Rosek ist das Wahlrecht von Menschen mit Behinderungen in Deutschland sowohl gesetzlich als auch durch praktische Maßnahmen geschützt, darunter Barrierefreiheit, unterstützende Technologien und persönliche Unterstützung. Die wichtigsten Mechanismen zur Gewährleistung dieses Rechts sind:

Rechtliche Garantien. Das Grundgesetz garantiert allgemeines, gleiches und geheimes Wahlrecht – ohne Diskriminierung aufgrund einer Behinderung. 2019 wurde das Wahlverbot für Menschen unter Vormundschaft aus dem deutschen Recht gestrichen – nach Entscheidungen des Verfassungsgerichts und den Anforderungen der UN-Behindertenrechtskonvention.

Praktische Maßnahmen zur Barrierefreiheit. Barrierefreiheit der Wahllokale. Die Kommunen sind verpflichtet, in jedem Landkreis mindestens ein barrierefreies Wahllokal bereitzustellen. Informationen zur Barrierefreiheit finden Sie in der Wahleinladung.

In der Stadt Waren (Müritz) gibt es übrigens überhaupt keine barrierefreien Wahllokale!

Das Recht auf Briefwahl. Man kann sich einen Stimmzettel per Post zusenden lassen und zu Hause abstimmen. Diese Möglichkeit ist besonders bei Menschen mit gesundheitlichen Problemen beliebt.

Wahlassistenz. Menschen mit Behinderung haben Anspruch auf Unterstützung durch eine Vertrauensperson (Verwandte, Sozialarbeiter etc.). Die Wahlassistenz ist verpflichtet, den Anweisungen des Wählers Folge zu leisten und das Wahlgeheimnis zu wahren.

Barrierefreie Materialien. Informationen über Kandidaten, Parteien und den Wahlprozess werden in Leichter Sprache und in Formaten für Menschen mit Sehbehinderungen bereitgestellt: Braille, Audio und Video mit Gebärdensprachübersetzung.

Unterstützung und Schulung des Wahllokalpersonals. Das Wahllokalpersonal wird in der Betreuung von Menschen mit Behinderungen geschult. Lokale Behindertenorganisationen werden häufig in Beratungen einbezogen.

Digitale Innovation. Lösungen, die auf elektronischen Anwendungen basieren, um Informationen mündlich zu übermitteln oder Antworten digital auszuwählen (insbesondere für Menschen mit Sehbehinderungen oder geistiger Behinderung), werden derzeit erprobt. Elektronische Stimmabgaben als solche werden in Deutschland derzeit jedoch aus Sicherheitsgründen und zum Schutz des Wahlgeheimnisses nicht eingesetzt.

Kontrolle und Interessenvertretung. Die Überwachung erfolgt durch Menschenrechtsinstitutionen, den Beauftragten für die Rechte von Menschen mit Behinderungen sowie öffentliche Organisationen. Bei Verstößen kann gegen das Wahlergebnis oder die Maßnahmen der Wahllokalmitarbeiter Einspruch eingelegt werden.

Serhiy Chumak fügte ein Video mit eigener Beteiligung hinzu, in dem er die Barrierefreiheit zweier Wahllokale – des Bürgerbüro und des Schmetterlingshauses – untersucht. Die Webinar-Teilnehmer diskutierten diese Untersuchung und zogen praktische Schlussfolgerungen. Besonderes Augenmerk wurde auf Wahlhilfen für Menschen mit Seh- und Hörproblemen gelegt. Hanni Rossek erläuterte ausführlich alle Fragen.

Die Erfahrungen Deutschlands, von denen Frau Hanni Rosek berichtet, zeigen, dass Wandel möglich ist – wenn politischer Wille, eine aktive Gemeinschaft und Respekt vor der Menschenwürde vorhanden sind. Und wie steht es mit der Ukraine?

Der ukrainische Kontext: Wenn das Wahlrecht noch nicht allen zusteht.

Während in Deutschland alle Bürger, auch unter Vormundschaft, ihr Wahlrecht ausüben können, haben in der Ukraine Personen, die gerichtlich als geschäftsunfähig anerkannt wurden, derzeit kein solches Recht. Eine solche Einschränkung verstößt sowohl gegen die UN-Konvention als auch gegen europäische Standards.

Was besagt das Gesetz? Artikel 7 Absatz 2 des Wahlgesetzes der Ukraine besagt: „Ein Bürger, der von einem Gericht als geschäftsunfähig erklärt wurde, hat kein Wahlrecht.“ Die geschäftsunfähige Person wird durch eine gerichtliche Entscheidung auf Grundlage einer psychiatrischen Untersuchung festgestellt und erfordert die Ernennung einer Vormundschaft. Das heißt, dass Vormundschaft und geschäftsunfähige Person in der Ukraine miteinander verwandte Rechtsordnungen sind.

Worin besteht das Problem? Diese Bestimmung widerspricht der UN-Behindertenrechtskonvention, die die Ukraine 2009 ratifiziert hat. Artikel 29 der Konvention schreibt insbesondere vor, dass Menschen mit Behinderungen gleichberechtigt am politischen Leben teilnehmen dürfen, einschließlich des Wahlrechts, unabhängig von Form und Grad der Behinderung. 2022 empfahl der UN-Ausschuss der Ukraine, die Beschränkungen des Wahlrechts aufgrund von Handlungsunfähigkeit abzuschaffen. Bisher wurden jedoch keine Gesetzesänderungen verabschiedet. Seit 2023 wird jedoch über die Einführung einer unterstützten Entscheidungsfindung anstelle des Entzugs der Rechtsfähigkeit diskutiert – nach dem Vorbild vieler EU-Länder, insbesondere Deutschland, Frankreich und Schweden.

Zugänglichkeit des Wahlprozesses. Selbst für Menschen mit Behinderungen, für die keine gesetzlichen Einschränkungen gelten, ist die Teilnahme an Wahlen mit einer Reihe von Barrieren verbunden.

Physische Barrieren. Ein erheblicher Teil der Wahllokale befindet sich in schwer zugänglichen Räumlichkeiten (ohne Rampen, Aufzüge, breite Türen). Es mangelt an barrierefreien Transportmöglichkeiten und speziell ausgestatteten Parkplätzen, insbesondere in ländlichen Gebieten.

Informationsbarrieren. Stimmzettel, Informationen über Kandidaten und der Wahlprozess sind nicht für Menschen mit Seh-, Hör- oder geistigen Behinderungen geeignet. Es gibt fast keinen Zugang zu Materialien in leichter Sprache, Audio oder Gebärdensprache.

Psychologische und kommunikative Barrieren. Den Mitarbeitern der Wahlkommission fehlt oft grundlegendes Wissen über die ethischen Aspekte der Kommunikation mit Menschen mit Behinderungen. Viele befürchten, von anderen Wählern verurteilt, belästigt oder missverstanden zu werden.

Ein wenig Positives

 Trotz der Schwierigkeiten gibt es in der Ukraine positive Beispiele und Initiativen. Auf Initiative öffentlicher Organisationen wie der Union der Menschen mit Behinderungen der Ukraine und des öffentlichen Netzwerks „OPORA“ sowie unter Beteiligung lokaler Behörden werden Barrierefreiheitsprüfungen von Wahllokalen durchgeführt. Im Rahmen der Umsetzung der Nationalen Strategie zur Schaffung eines barrierefreien Raums in der Ukraine (2021–2030) und des Aktionsplans (2025–2026) ist eine Modernisierung des Wahlprozesses unter Berücksichtigung der Grundsätze des universellen Designs vorgesehen. Kommunen führen in Zusammenarbeit mit öffentlichen Organisationen für Menschen mit Behinderungen Pilotinitiativen durch, die die Barrierefreiheit testen, Kommissionen schulen und Materialien in alternativen Formaten erstellen.

Schlussfolgerungen

 Das Wahlrecht ist kein Privileg, sondern ein Grundrecht, das nicht aufgrund des Gesundheitszustands eingeschränkt werden kann. Die Ukraine sollte ihre Behindertengesetzgebung überprüfen, in universelle Barrierefreiheit investieren und vor allem anerkennen, dass Demokratie mit der gleichen Stimmabgabe für alle beginnt. Wer wählen darf, hat eine Stimme. Wer eine Stimme hat, hat Macht. Wenn nicht jeder eine Stimme hat, was für eine Demokratie ist das dann?

Wenn Ihre Gemeinde Erfahrungen mit der effektiven Beteiligung von Menschen mit Behinderungen am Wahlprozess hat, schreiben Sie uns bitte. Wir möchten Erfolgsgeschichten teilen.

Informationen sind unser Ein und Alles. Wir leben in der Gesellschaft, studieren, arbeiten, sind kreativ, öffentlich oder politisch aktiv – in Räumen und Umgebungen, die uns nicht immer freundlich gesinnt sind. Wissen ist Macht. Die Macht, Barrieren zu überwinden.

Diese Veröffentlichung wurde mit finanzieller Unterstützung der Europäischen Union und des German Marshall Fund of the United States – Transatlantic Foundation (GMF TF) erstellt. Für den Inhalt sind ausschließlich die Poltawa-Regionalabteilung der NGO VO SOIU und die separate Abteilung der NGO VO SOIU „Transkarpatische Regionalgesellschaft für Menschen mit Behinderungen“ verantwortlich. Der Inhalt spiegelt nicht unbedingt die Ansichten der Europäischen Union und/oder des GMF TF wider.

Denis SUKHOTIN